Ідея до створення рамок з нуля приходила і відходила від мене уже напевно років два. Ще років пять тому я б про таке не задумувалась, пішла в першу кращу багетку і на тому б історія з оформленням закінчилась. Але але, не тут то було, після переїзду і захмарних цін на рамки тут в Канаді, я все таки дойшла до власної рамки. Хоч і переключалась я на вшивання вишивки куди не буть, але любов до рамок не проходила.Вже не перший раз пробую себе і достаю чоловіка у вирізанні. Але то діло мені подобається. Натхненням мені служить альбом Кіриних рамок на пікассі. Від них віє душею і природнім запахом деревини навіть через екран.
Так от сталось у мене таке чудо-мій чоловіченько був вихідний аж цілий тиждень, а я все нила і нила за станок, аби вирізати канавки для рамок, і він здався, достала я своїми питаннями а може так а може сяк, поприносила гору книжок з бібліотеки як робити рамки. За один вечір і перша рамка була готова, лише покраска зайняла трохи більше часу. З першою рамкою я попихтіла з три дня, так як експериментувала з крекером-лаком який не пробивається через олійні фарби. На сьогодні у мене уже з кілька різних видів фарб і морілок скопилось дома.





Показую я дві роботи, перша це садік який недавно відшивала в САЛі і Аталі-давня робота яку переробила на рамку. Перша рамка більша-це сосна, морілка, акрилові фарби і різні слої незрозумілих кольорів. Друга менша Аталі-рамка з дуба, структуру дерева видно хоч пофарбувалась рамка водяною морілкою з білим кольором. Вибачайте за назви, вірите, навіть незнаю як правельно речі і фарби і лаки називаються. Я от заходжу в магазини з деревиною і фарбами і розказую їм , стараюсь пояснити якого я ефекту хочу -і навіть деколи виходжу звідти з потрібною покупкою.
Жаль у мене фото не передають яскравість і справжні відтінки . Ох мені б гарний фотоапарат.