Helene le Berre-My memory Box

У кожної з нас є такі маленькі дрібнички які несуть у собі певні спогади. Рука не піднімається такі дрібнички викинути у сміття. Ми  бережемо їх десь далеко в конвертах, коробочках, десь далеко у шухлядах де ніхто ніколи не залазить. 

Мені на очі вчора попалась така собі коробка, з дерева, зі шклом яку можна вішати на стіну. ЇЇ можна відкривати, має магнітну закльопку. Автор чи то виробник пропонував вмістити фотографії чи скажімо квитки на фільм, і назвав цю коробочку" Memory Box"

Довго не думаючи понеслась я з нею додому, вибила задню стінку, натянула на неї свою любиму тканинку, з вшитою вишивкою від Helene. Саме її я якраз закінчила того ранку,така приємна робота, усього кілька хрестиків а стільки емоцій, і як хороше передана ідея.

Помістила я в неї фотографії дівчат, що ми колись робили на паспорт, ше й найшла фото випускного з садочку, і жаль такі милі штучки викидати, і знаю що не потрібні, а от все ношу деякі такі фото зі собою, так на згадку. В документах найшла я ще й клаптик тканинки, який мала моя Масюся коли ми лежали в роддомі, дивно як такі клаптики ще існують, от свій я зберегла. Знаю що така коробочка буде замалою якщо скажімо попістити в неї всі відкритки, валентинки. Маю коліжанку-для якої треба саквоях- така от коробочка таки вмістить може десяту частину того багажу який у неї накопився, але вона береже кожен клаптик як зіницю ока. 

От з такими думками показую  я вам свою коробочку спогадів, наразі в пошуках маленьких шпильок аби дочіпляти усі такі дрібнички на неї, у комплеткі було усього кілька, нехватило))))

Tulip Sampler

Бувають такі картини в уяві, які хочеться відтворити але які важко найти, незнаючи що шукаєш. Хотілось мені весняного семплера, такого змішаного стилю, трохи шовчиків трошки хрестиків, особливо хотілось центрального елемента, щоб навколо нього закрутилась історія. Довго я таку ідею шукала, і не находила. Колись років два тому я вже вишивала схожу роботу і хотілось таких же відчуттів. Я тоді тільки тільки вийшла на роботу, вишивала в основному пізно ввечері під ковдрою, такий спокійний час чув- захотілось повернути назав відчуття. 

 Незнаю чому але моменти в житті у мене часто запамятовуються і вкладаються саме в вишиту роботу. От так час від часу проходиш повз, зупиниш погляд і шось цікаве згадаєш з минулого. Працює як фотографія)) 

Так от на  Pinteres мені попались тюльпани, такі чарівні легкі повітряні, захотілось їх вишити, але от в той же час -думка про семплер не відпускала. Головним елементом такого невідомого семплера стали тюльпани, а далі позичені елементи з кількох робіт, і от получилось щось своє- назвати це моїм творінням якось не пасує, так як елементи зібрані звідусіль але мені подобається)))

Вишито на досить великій тканинці 25 каунта, розміри звичайно б пасувало менші, але що було в домі то й пішло в рух. Рамка -дуб, колір- змішаний фіолетовий сірий і білий- дала йому назву" чорничний йогурт"

Думаю що в цю роботу я вклала кілька своїх переживань, пошук спокою -так це таки точно. Лютий у моїй сім'ї виявився важким місяцем, повним переживань. Але це точно позаду. 

Попереду очікування справжньої весни, не лише календарної, і хмара вишивки, так як повидруковувала я собі таку солідну горку різного цікавенького, привіт моїм рукодільним вечорам. 

ВІТАЮ чарівну половину людства з 8 березня, гарних вам, радісних днів, хай свято буде кожного дня а не лише раз чи два на рік.

P.S Беру участь в конкурсі -галереї від Тетяни

Amazing flowers from Rico

Скільки треба для щастя рукодільниці. Зовсім не багато, кілька годин любимої справи і поповнення своїх рукодільних багацтв. От так я себе потішила покупкою тканинок різних відтінків на передодні новорічної ночі. Сезон різдвяного у мене давно вже минув. У голові тільки аромат квітів і весни. ЇЇ в повітрі у нас ще немає, але даю слово кілька днів тому при +5 і тумані я таки її відчула. Одна канадка сміялась у відповідь з мого відчуття весни, каже-сонечко ще два місяця зими- і не мрій.

 От мої тканинки прилетіти дуже швидко. Хоча оглядаючи  покупку, усі ідейки щоб то таке вишити уже зовсім інші ніж були. З роками вертаюсь до того з чого і починала, до старого улюбленого Rico Design. Їхні дизайни люблю, так шикарно виглядають їхні скатертини, але 14 каун уже не моє, давно давно відійшла і не вертаюсь. Люблю шось мілке, дрібненьке. От сьогодні покажу одну маленьку роботу, на 32 каунті, на тканинці з чарівною назвою-шторм у ночі або штормова ніч. Квіточковий сезон я вже розпочала, уже ковиряю наступні квіточки. Таки зимова погода дається взнаки, бракує сонця і райдужних кольорів.

Рамочка знов саморобна з дуба, знов бавлюсь з кольорами.

Знаю знаю що робіт у мене  в рамочках уже хмара, треба б було б переключатись на шось інше) незнаю як бути-наразі любов до рамок і подушок.

А що буде далі, будем бачити.

Цвітуть у мене фіалки, і експериментую з гіацинтом. Побачила у нас цибульковий набір ще восени, дешевий як борщ, в наборі цибулька гіацинту і спец баночка. От кілька тижнів вистоялась у темноті і холоді, пустила коріння , чекаємо.....