Simple Autumn from Waxing Moon

 Потянуло мене у дитинство. У дитинство моїх дітей, коли їм було 2-3 рочки я почала вишивати колекцію сезонів від Waxing Moon. Хотіла я їх таким чином зацікавити у писанні чи то у читанні. Дивлячись на ці дизайни думаєш-нічого у них складного немає, так кілька незамислуватих хрестиків і за два дні вишивка готова. І я цілком згідна, така вона проста і дитяча, такі тепла і смішна, але обіцяла я собі довишивати, от і готово. Остання в моєму списку-осінь. Вишивалось швидко,соснова заготовка лежала в кабінеті уже добрий рік, все чекала смиренно на мене. От добралась. Вроді вийшло не погано, по дитячому мило.

 Кому цікаво у мене у закромах є і весна, і літо і зима. Тепер настала черга осені, нарешті- так би відповіла вона, уже скільки часу відкладала, тепер нарешті і я.

Christiane Dahlbeck Wreath

Уже давно захоплююсь вишивкою від Сhristiane Dahlbeck. Останній часом засиджуюсь в Pinterest споглядаючи на її роботи, журнали. Усе хочется втілити в життя. Нажаль не бачила як оформлена у неї вишивка малекого віночка. У мене вона поселилась на кругленьку подушку. Вперше шила таку, але дуже хотіла круглячком зробити. Вчона навіть голку зламала пришиваючи замочок ззаду подушки, і купляла подушку заготовку теж вчора . Не скажу що вшите віконечко в коло получилось ідеальне, але пихтіла я над ним з дві години. Спочатку вималювувала коло і вирізала тканинку- усе про все 2-3 хвилини, а от потім почався фан, приклеювала при прасуванні края кола з внутрішньої сторони за допомогою клейкої ленти, а потім приклеїла бортік- використовуючи ту саму ленточку. Потім все прошивалось і зішивалось у ансамбль. Подушка закривається на замочок. Вроді перша спроба непогана, я ще весь ранок провела з випічкою, пробую нові рецепти.

 НА задньому фоні -гортензія, зірвана на роботі, ще цвіте бідненька, а надворі температура упускається до 2-4 тепла, уже кажуть і сніжок не загорами

 Дівчатка рідненькі- як фотографувати у домашніх умовах, у мене ні одного місця з гарним природнім освітленням, а скоро зима забере останні теплі деньочкі.....

Шипшина

 Шипшина від Gerda Bengtsson. Дякую відчатам за коментарі до минулого посту. Саме ви мої дорогі  підказали хто ж автор вишивки яка так припала до душі. Обіцяла я собі продовження. Тож до чорниці ще й вишивала в пару шипшину. І знов рамка з паркету.Екпериментую, і дуже подобається мені сам процес. Люблю змішувати відтінки, в пошуку бігати по магазинам за потрібним кольором водяної морілки. Скоро буде у мене склад так як в магазині- до кольору до вибору.Продавці вже дивно поглядають на мене, що я таке хочу. Але вже процес мені знайомий, що за продукт шукаю, що за марка, що за основа. Годинами можу розглядати зразки відтінків.

 Хочу тепер і шось з меблів реставрувати і пофарбувати, щось маленьке, але шось потрібне.

 Фото шипшини на сусідських подвірях. Жаль не найшла такі ж відтінки як на листочках шипшини, хоча саму шипшину найшла, і вона явно не збирається жовтіти))) 

Blueberries in Frame

Гілочка з чорницями. Смакота яка дарована природою.

По закінченню літа і з приходом осені наступає пора смакувати частинку літнього тепла. Тепла яке збережене у овочах і фруктах. 

Осінь поступово приходить. Розмальовує граючись перзликом листочки на деревах. Осінь як дама з особливим характером, подекуди ніжним і теплий як бабине літо а подекуди і сумним з проливними дощами вступає в свої володіння.

Якою вона б не була, але я її люблю. Особливо за її дари і її кольори, а ще за час подумати, зупинитись, вдихнути повітря на повні груди.

 Найкращий час для рукоділля -це напевне таки осінь.

 Особливою получилась у мене цього разу рамочка. Основа рамки-дубовий паркет, вивернутий, складений і пофарбований водяною синьою морілкою, далі покритий горіховою олійною морілкою і покритий лаком з балончика. Вперше такі експерименти для такої простісінької вишивки. Але результат подобався настільки, що хочу тепер безмежну кількість таких же рамок. А що для них вишити-думаю найдеться гора вишивок. От гілочка шипшини-уже сумлінно готується - як пара до чорниці. Автор схемки невідомий- підознюю що німецький.Хто знає підкажіть, впишу. Подумую що це Rico, так як стиль подання і оформлення  у вигляді скатертини таки їхній.

 З цією роботою хочу постукати  у двері до осіннього проекту-

"The Primitive Autumn"

Squirrels, Owls, Dears

Білочки, совульки і олені, таки осінь уже у рукодільному світі і у мене. Правда рукодільний світ у мене уже не той, занепадає, темпи спадають, бажання є, але години і хватка уже не та. Хоча заглядаю до кожного в блог і любуюсь кожнісінькою роботою. 

Покажу сьогодні рукодільні цукерочки, будуть ялинковою прикрасою. А поки до ялинки далеко, будуть красуватись на столі з іншими осінніми штучками.

Люблю такі роботи саме тому, що часу потрібно мало, особливих ниточок не потрібно, підбираю на власний смак, тканинки теж використовуються з залишків великих робіт, стає менше невикористаного, змарнованого матеріалу. Усе йде в рух. Люблю люблю такий підхід.

Дизайн Renato Parolin, саме цього дизайну у мене найбільше осіннього.

 А це моя сусідка по житловій площі, зайшла на хвильку в гості- подивитись на свій портрет і не тільки....

Acorns school case

Нарешті нарешті закінчила свої жолуді, злощасні жолуді. А чого злощасні....Вроді найшлася простенька вишивка, зразу знала куди її примостити, що пошити, але як я з нею намучилась, то капець просто.Дрібоцтво на день роботи, ага якраз((( Я правда люблю таке дрібоцтво, якраз йдуть в рух залишки тканинок які так жалко викидати

Вишивка пішла швидко, майже як завжди, після меланжевих ниточок, вона якось зблякла(напевне треба було темніші брати), добавляла ше якісь ниточки і порола, поки не попала на жовтяві перловочки, переробила, добавила беку,сподобалось. Почала зшивати, так вроді просто все, і водночас стільки разів порола, видно давненько не шила чогось маленького,а може дається в знаки кілька процесів що не закінчені і муляють, незнаю. Але жолуді мене втомили, а ще попробувала я стяжку на них і злякалась, як я буду своє осіннє покривало прошивати, мамааааааааааа.

Одним словом дивіться що вийшло, буде нам пенал в школу, або мамі чергова косметичка не на косметику, так на дрібниці рукодільні. Правда не сумніваюсь що застосування буде, шкільне життя ще все попереду.)

Осіннє совиня / Autumn owl

Сьогодні хочу показати вам свою вишивку у відрядженні. Саме такі мотиви мені довподоби брати собою у дорогу. Знаю, що не затрачу багато часу на розбирання ниточок, моточка два і один з них меланж і все в ажурі.

 Саме так я готувалась до другої поїздки(кому що а мені вишивка). Тканинку покрасила сама,старшенька донечка цього разу старанно пильнувала кипіння тканинки з 20хв-що не може не радувати, хоч десь у мене є поміч. Ниточки меланжеві невчасно у  мене закінчились в один з вечорів, тож закінчувала уже по приїзді. 

Схемка з інтернету, дуже поширена помойму, попадалась мені на очі разів з 100, на 101 я її все таки зберегла. То я так іншу совульку шукала, понаходила всього багато тільки не те що шукала з початку. Загалом потратила десь три чотири дні, один день так насичено до 3 год, наступні два вечори у готелі, і один вечір по приїзді. Жаль не найшла такого меланжу в магазині, тому комбінувала три ниточки  на останні три елементи. Вроді вдалось

Цього разу рамочка львівська не саморобна, правда підрізав чоловік аби підходила по розмірах. Я правда знову хотіла подушку шити але тут розібрала свої рамки після переоформлення кількох робіт і саме ця по кольору підійшла ідеально. Чомусь саме рамки у мене у великій пошані. Найлегше напевне вони мені даються.

Ось такий перший осінній мотив на сьогодні