Ароматичне саше

До нас потроху насувається осінь, подекуди видніються червоні листочки, і вітерець вже явно не літній. Сьогодні навіть я відчуваю що літо потроху відходить. 

До вишивки в мене руки чомусь не тянуться, все трошки марю шиттям. Сьогодні я до вас з подарками. Подарочки маленькі-вже подарені мною можна і похвалитись. Все навієне і далі ароматичними саше Тріші. Навіть квіточку-одну я повторила. Надіюсь вона не образиться, так припала до душі сама ідея подарити ароматичне саше-що я невтрималась і все таки зробила такий подарок. 

Доля познайомила мене з однією гарною, розумною і талановитою людиною саме тут в Галіфаксі. Памятаю я свої переживання і тугу перед переїздом. А тут познайомилась я з Олею з Вінниці, рукодільницею так як і я(навіть такі мрії колись були-аби з ким в живу поділитись своїми їдеями з близькою по духу людиною). Вот я така довольна, що є з ким тепер поділитись, що є у мене така подруга. Не буду я її тут перехвалювати,(ато ще прочитає), але скажу що мені дуже повезло, людина вона дуже хороша, добра, оранізаторська, компанійська. Бажаю їй вдалого початку нової карєри, аби всі починання були вдалими і з натхнення. І щось таке грандіозно з того всього получилось.)))

Отже до діла-ароматні саше , наповнювач лаванда і пелюстки роз,плюс синтепух(наповнювача не дуже хватило) чудернацька форма, прикрашені штучними квітками з органзи.Один з марстер класів-саме коричневої квіточка взяла у Тріши. Друга квіточка-теж десь бачила спосіб в інтернеті, помойму в контактах в одній із груп.

I love bamboo

Є у мене старенькі роботи-ну не зовсім старенькі, швидше річної давності, які аж ніяк не люблять фотографуватись. Сьогодні одна з них, ой вибачаюсь дві. Тема сьогодні бамбук-улюблене деревце, яке у мене вже стільки скільки я тут. Мріяла ще з України, але якось невдавалось його купити. А може місця не було. Тут у мене місця трошки прибільшилось але не зовсім оранжерея-))
Скільки б не фотографувала -ніяк не довподоби те що виходить.(Фото переробила 2020 року восени, старе видалила) Матеріали- вишита робота на Аїді 14 каунту, ниточки майже по ключику, автора схеми нажаль незнаю. Паспарту-тканина з бамбуком- перший варіант(2020 році паспарту поміняла на картонне з текстурою), рамка- теж стилізація бамбуку (купувала її онлайн- досить вдала покупка)

Люблю вишивати такі сюжети, комашеньку всяку))) Метелики це слабість, і бачу стрекози вже теж. Такі чарівні створіння, а розміри взагалі вражають, від маленьких до гіганських з 20см завдовжки, саме таких бачила вживу. Подобались до неможливості. Мені взагалі все природнє подобається, створене природою-завжди найкраще.

Huckleberry heart

Попадають мені на очі монохробні схемки, нічим не примітні, без кольору і відомостей про дизайнера. В уяві зразу видніється образ готового серця, кольора, зміни які можливо зробити аби серце знайшло себе)))
28каунту тканинка, меланжеві ниточки, трошки бісеру-замінила хрестики ягід на бісер, добавила темно зеленого для чіткості і вуаля, моє серце ожило.

Рамочка теж саморобна, повністю ручна робота получилась. Основа соснове дерево, випиляне пилочкою серце, покрите двома шарами лаку під темне дерево, і прозорим лаком для глянцу.Контури серця обклеєні плетенкою. Ідея плетенки чоловікова, я хотіла в середину на серце, а він навпаки. Його ідея звичайно виглядає краще.

 Назва серця була невідома, тому дала свою. Саме такі ягідки ми смакуємо кілька днів підряд на прогулянці біля наших будинків. Перекладе перекладач вам ці ягоди як чорницю. Але не вірте-це не вона. Чорниця маленька і темно синього відтінку зі своїм неперевершеним смаком і лікувальними цілями. Ця ж якода більш крупніша, чорна і солоденька коли дозріє. Саме тут попробувала її вперше.Люди зазвали її саме так huckleberry(not blueberry). 

Auster bag

Не перестаю захоплюватись я Оліними дизайнами. Дівчата які вишивали саме її дизайн погодяться зі мною на всі 100 відсотків. Оліна майстерність росте, кожен дизайн не схожий на інший, в кожному є своя тема. Закохана я в її дизайни.Люблю кожен з них, милуюсь ними як тільки попадають мені в руки. І хоча вишиваєш їх один раз-але бажання вишити знов зостається назавжди. Отак треба вміти придумати зацікавити, і щоб подобалось і хотілось вишивати завжди.Олі від мене велике дякую. Буду і хочу вишивати з нею завджи.
Відійшовши від форми нідлроллу, хоча саме для нього придумувався дизайн, пошилась в мене чудернацька сумочка. Вишивка вшита в віконечко, два види бавовняної тканини, укріплена дублерином, магнітна защіпка в середині.
Тканина і ниточки навіюють англійську строгість, хоча форма далеко відходить від строгості
 До пари вшила з залишків тканини ароматичні подушечки(наповнювач правда вже не новий, але який був). Ідея подушечок навіяна Трішею. Вже почала і собі травки сушити, подушечки будуть іще, думаю зробити подаруночки.

Sal Part 3 Auster

Готова третя частина, думала остання але продовження буде. В захопленні пришиваю бісер все таки подобається це діло все більше і більше. А Оліна майстерність в придумуванні схем росте з неймовірною швидкістю. 

Lucky Owl

Сова не спить, сова літає, 

Щось у ночі глухій шукає 

Й мугочить щось собі під ніс, 

Земля, як чорний, дикий ліс. 

Спитайтесь у сови що-небудь, 

Кажіть в лице, не мовте небу, 

Вона і тут, і там шмигає, 

Голос у небо не сприймає. 

Сова сидить, заснути хоче, 

Лелека з комина клекоче, 

Йому, як й їй, також не спиться, 

Але вона на це не злиться. 

А він засне, це лиш: Добраніч! 

Останній вигук Богу на ніч, 

А голосіння сов, це інше, 

Ніч стан душі, і навіть більше. 

Сова не спить, вже й не літає, 

В реальності. А так кружляє. 

В думках, у загадках, в нейронах, 

В найпотаємніших районах. 

І так минає ніч-потвора, 

Так засинає птаха хвора, 

Бо все болить, хоче польоту, 

Бо любить дуже цю роботу.

Сподобалась мені сова, така м'яка, пухнаста подушка сова в магазині. Звичайно моя рукодільна душа не зосталась до неї байдужа, і моє тіло почимчикувало до найближчого рукодільного магазину. Тішились очі які натрапили на відповідні тканинки, та й ще на них була 50% знижка. І як пройти попри такі чари. От і народилась сова. Назва її Лакі, незвично для сови,правда, швидше для песика. Але така була задумка-сова з трилисником яка несе удачу.

Найлюбленіша частина шиття ніжки. Незнаючи правельних назв для тканин-не буду морочити вам голову. З того що знаю, основні елементи з тканини яка використовується для оббивки  меблів і подушок. Дзьобик і кігті, і очка-ветр. Очка вишиті гляддю та й ше пришиті для міцності.Пухнаста тканина проклеєна дурлерином для підтримання форми. Сова заповнена синтепухом.

Перед тим як братись до шиття-задала пошук в гуглі- сови пошиті в ручну-от попробуйте і не пожалкуєте, таке розмаїття милих оку і цікавих ідей пошиття сови, настрій піднімається лише від одного його вигляду.

А ось символіку не раджу шукати-видає темні речі, відьмацькі. Сова в різних культурах і регіліях символізує смерть і одинокість, темну силу.

Ну як по мні, то нічого в них такого немає, зі спогадів дитинства і книжок, особливо про Вінні пуха, сова символ начитаності і мудрості, розсудливості і здорового глузду.

Sal part2 auster

Другий етапчик готовий. Ті ж ниточки і та ж тканинка,добавився лише молочний бісер. Явно другий етап схожий на лоскуткове покривало, а ці хвилясті бісерні ліній -це щось неймовірно гарне.

Важкувато щось робити в таку жару. Хоча Оліні проекти йдуть як по маслу, і наразі складностей не було. Окрім одного часу))) Щось так все помаленьку продовжую вишивати. Задумок багато, а на яву, вже зранку якась варена, напевне літо )))  вишивка явно не літнє заняття

Але немає чого нарікати на літо, на то воно і літо, аби нас вигрівати на цілий рік. Ато скоро воно закінчиться і ми за ним знов будемо скучати.

Sal Part1 Auster

Перший етапчик готовий нового проекту Олі. І сьогодні в мене початок такого собі ретро стилю. Чорно біло сіроватий меланж і 28каунту льон кавового відтінку. Бісер ще у планах-побачим що буде далі. Вибір впав саме на ці ниточки і тканину бо... вибрала я вже тканинку і модельку яку я буду шити)) Чомусь так співпало все було водночас підруками.

Давненько вже не було проекту від Олі. Скучила)))

Lavender Heart ♥♥♥

У нас дощить, стоїть туман, саме час приступити до вишивки. Люблю вишивати коли дощить, моросить, так хороше насолоджуватись любимою справою, вдихати  прохолодне і таке приємне повітря.

Я недавно захопилась лавандою, не те щоб я не знала про її існування, просто якось не доводилось зустрічатись з нею в природніх умовах.Лише напевне в якості засушених трав і чаїв. А от як побачила вживу таке чудесне творіння природи, і взнавши про існування лавандового поля в наших краях, загорілась бажанням побачити це чудо вживу. Навіть вишивку найшла і почала вишивати. Але нажаль не судилось. Водій я таки ще не дуже вправний, тим більше на незнайомих дорогах, і три години в дорозі нікого не надихнули на поїзду. Можливо іншим разом, наступного року, цього року лаванда уже відцвіла.

Але зазняти її цвітіння на сусідніх клумбах я таки встигла і вишивку довести і оформити також. Починаю колекцію сердечок, і сьогодні презентую саме лавандове. Автор схеми невідомий, хоча якщо хтось знає підкажіть допишу. Правда вже взяла собі за правило щось міняти в схемі, деякі хрестики замінила французькими вузликами, мені здається вони там дуже пасують. 

А от з рамкою ціла історія. Чи не ввела я вас в оману. Це не Кірині рамочка. Хоча мені саме  її дуже хотілось, але думаю переліт через океан мені б дорого коштував. Такої красоти як Кірині рамочки тут з ліхтариком не найдеш, тому я просто купила кусок дерева, фарби були в наявності дома. А чоловік купив собі(мені) електричну пилку. Я йому об'яснила що ось таке хочу, випиляй мені будь ласка сердечко.За вечір рамочка була готова. Я пофарбувала двома видами фарби, темно фіолетовим і кремовим. Пройшлась наждачкою і вуаля.

Не буду хвалитись, думаю Кірині рамочки зроблені набагато професійніше, але мені наша теж до вподоби.

Вишите серце трохи випукле, не натягнуте в середині, є шар синтепуху і сухених трав для запаху. Вийшло ароматичне сердечко з мріями про лавандове поле.

P.S.  Фото перероблені в липні 2015