Les Roses Tremieres

Думала я розказувати вам про мої пригоди з рамкою, три тижні пошуку дуба, потім кріплень і такого іншого і потім подумала-а для чого. Давайте краще запрошу я вас на віртуальну подорож до Франції. Не такої Франції-де є Париж і Ейфелева вежа, і чарівна магія Європи. А до Франції-винної, де можна відпочивати у шато, дегустувати вино, проводити індивідуальні екскурсії по виноградникам, пробувати неповторну французьку кухню. У Франції я ніколи не була, але як і всі хочу і надіюсь туди попасти. Хоча я хочу побачити і почути Францію з різних боків, і міською і сільською. Ви були колись у винному погребі. Пробувала я біле солодке вино у винному погребі в Угорщині а ще після автобусної подорожі в кілька годин і з чудовою мясною трапезою в якосьті угорських чанахів-скажу вам то мій насмачніший туристичний досвід-ням ням-неповторний спогад і неповторний смак-таке буде важко повторити

Чарівне французьке шато-де в повітрі літає запах лаванди, шум цвіркунів, дегустація вина у вечірньому винограднику. Земна гармонія яка створена природою, винна гармонія, гармонія в якій я б невідмовилась проводити всі свої вихідні. Мрія проводити такі вечори у  завішаному гірляндами саду-не покидає мене. Усе ці слова навієні двома речима- французькою вишивкою Atalie і фільмом" A  Good Year"

Cкажу що бачила я його уже сотню раз але цю подорож до Французької рів'єри я дуже люблю.

Не пожалкуєте-фільм вартує уваги.

От дойшли ми  і до французької вишивши, яку я бачила давним давно, кілька років тому, але згадала я про неї лише  випадковому досвіду фарбування і змішуванню водяних морілок-випадково вийшов  у мене колір спілої сливки-саме такий яким зображені треті мальви на цій картині, жаль фото без сонечка-не передають справжньої краси рамки. Ось так нескормно про свою рамку. Широка дубова планка, водяна морілка- найліпше мені пасують до цієї вишивки. Саме тепер  я добре розумію- чому не пластмаса, чому не деревяні варіанти з дорогущої канадської багетної-тому що там такого немає))) те що намальоване в голові тяжко найти наяву.

 Бачите яка в нас щойно весна настала, недавно тільки розпустились тюльпани, гіацинти і нарциси. У сусідів вимахав румбамбар-у мене він ще мальопкий. Хоча уже другі вихідні у нас було літо.

І на останок фото нашої пізньої канадської весни, до літа залишається три крока...(у Львові така весна була ще в березні)

 Моє 5річне мацьопство уже готове до літа-другі вихідні у нас +20 і дехто уже у літі.

Подарки

Цього року отримала я перші свої рукодільні подарочки. Обидва різні по стилям але однаково приємні. Перший в'язаний браслет- в'язати я ще не вмію,(це діло мені ще не близьке але колись попробую). Але браслет з рукодільним продовження. Отримала його як подарок від тутешньої подруги яку я вам вже недавно хвалила. Оля запропонувала мені самій продовжити -завершити браслет, щось на ньому вишити. Вишивати на в'язаному я не дуже мастак але попробувала. Довгенько думала щоб це таке придумати і вуаля-Аталія прийшла на допомогу. За один вечір довершила подарок який тепер ношу з задоволенням

Другий рукодільний подарок-ікона вишита бісером від мами(жаль лише що не її руками зроблена)

Правда з оформленням прийшлось трошки помокнути, довго бігала шукала, аби ціна і якість співпадали. Знайшла не дорогий варіант(ціни у Канаді на рамки дорогезні). Єдине чим не дуже залишилась задоволена-не дуже вгадали майстри з розмірами-хоч і оригінал залишила для точності-трішки б на три міліметри більшеньку зробили-було б в сам раз.Але я не вередую, добре що взагалі найшлось те що подобалось і за прийнятну ціну.

Le jardin jaune

Потянуло мене до французького)))Як і багато хто захоплююсь дизайнами Atalie, але шукаю їм своє оригінальне застосування. В оригіналі квітковий сад в голубих відтінках, але я вирішила трошки вже віддихнути від голубого, тому жовтий саме колір сезону. Сонячний сад від Аталі.
У нас сонячні жаркі дні, спасаємось як можемо, але раді кожному сонячному промінчику. Їздимо на збирання полунички і черешенки, по гостям, і мама трошки знаходить час на рукоділля, хоча в таку парку погоду якось важко за голку братись.
 Зробила сонячний подарок своїй старшенькій не менш сонячній донечці Марії. Сумочка сподобалась, і вже випробовувалась на міцність. Але сумочка трошки розрахована на старший вік, на виріст так би мовити.

Тканина для вишивки-запаси 18 аїди, не використовувала  льон чи рівномірку, так як деталей сама вишивка для таких тканин містить маловато,нитки анкорівські. Літеру М не міняла, якраз для нас підходить.

Симпатюлька розочка, ховає недоліки

Недолік вийшов лише один-краї козирька сумочки не прилягали міцно до сумочки, а виходили крилами) тому пришила такі гудзички

Пасочок на кільцях-буде місце де примостити симпатичні маячкі, такі речі якраз для нас.Я хоть і доросла але саме їх люблю

Люблю павутинку, ніколи не надоїдає її крутити

Проклеїла тканину і дублерином і синтепоном.

Дуже пасує магнітна кнопочка, більш зручна ніж замочок саме для маленької бешкетниці