Saturday, 19 November 2016

Nature is the Living visible Garment of God


І в цій вишивці я побачила осінь? Кольори мене ввели в оману. Отак майже на завершення листопада вишились у мене золоті рибки, струмки, зайчики чи то кролики, пташки і голуби. Майже весна, принаймні всі атрибути. Коли почала я вишивати, золотих рибок мені в цій вишивці не бачилось. Чомусь осіннє листя, аж тільки дойшло до них і тоді я прозріла. Таки рибки,  і грошові новини вони принесли в наше життя таки зразу як закінчила той елемент, чоловік сказав що то дурниці, причому твоя вишивка до грошей, а я не вірю в співпадіння))) правда на моєму боці!!!
 Чудовий дизайн з осіннього журналу Just Cross Stitch, такий мені близький і видався дуже заманливий. Гарні кольори, елементи, я навіть всі буквочки вишила, що не схоже на мене.Французьки вузлики гарно пасують тут як спосіб передачі цвітіння, і шовчики серця розкидані навколо них-теж явно не зайві. Цей номер журналу таки вдався, я зайшла в той же магазин і проглянула листопадовий номер- і поклала на місце- нічого цікавенького.
 Фотографувала(сьогодні) в дощовий день, дівки були на гімнастиці а я прогулювалась з вишивкою і камерою по чужим городам, вилетіла мені на зустріч одна мадам, питалась кого я шукаю, тяжко важко пояснити- вдале фото))) відповіла я. А таки дофотографовувала в лісі коло залу, видерлася по болоті на галявину, поки вернулась до машини- знов почав накрапати дощ))- таки встигла





Всім цьоп папа, невідомо коли появлюсь, наразі нічого нового не розпочала, а зимова тема уже в усіх на вустах

Monday, 7 November 2016

Cheaper by the Dozen

Пробачте мою лінь і забудькуватість-все хотіла тут появитись і розказати чому я пропадаю уже 2 місяці без рукодільних постів. Можливо комусь буде цікаво. Так от у нашому сімейному товаристві відбулось дві події- в проміжку 2х днів у вересні. Наші котульки -розродились. От так минулого року були ше кошенятами а вже цього стали мамульками. І вгадайте скільки котульок у нас почало бігати поміж столами і диванами))) 12))))))))
Зоїнька мала 5-трьох дівчаток і двох хлопчиків. Кукочка-7- одну дівчинку і шість хлопчиків. Котенятам уже 7 тижнів, найшлись всім господарі. У дома у нас залишилось 5-які до кінця цього тижня мають порозбігатись по своїм домівкам
От такі у нас пригоди, приємні клопоти і багато позитивних емоцій. Поначитувалась я за ці два місяці стільки всього в інтернет просторах про те, як відрізнити кошеням, коли починати переводити на інші їжу, коли підсувати робочку з пісочком. Можу займатись розведенням тепер))) Кото ферму відкривати))))
Ну а тепер саме приємне-фото, правда з різних тижнів, така собі солянка
 З тих кого вже забрали- передзвонювалась з власниками, знаю їхні імена. Цікаво буде дізнатись як вони за кілька місяців)))
























Wednesday, 19 October 2016

Trick or Treat

 Усім привіт, не пройшло і пів року а я появилась. НЕ знаю що зі мною робиться цього року, але  час на вишивку мені не находиться. Постійно шось інше на голові, і це явно не вишивання. 
Недавно мені випала честь залетіти в книжковий магазин і попродити там усього 25 хвилин, найшла свою улюблену авторку і повірте тішилась як дитя коли тримала в руках рукодільний журнал за жовтень. Згалались давні часи і любов до вишивки з журналу, а не електронних схем. І за два вечори вишився у мене привид і ворона. Давно хотіла примітив в стилі Хелоуїна, ось і сотворила. Рамочка саморобна, з клену-перший раз вирізала сама, руки тряслись)) чоловік притримував той вирізальний пристрій як міг.
І не втрималась і почала нову роботу з цього самого журналу... Як доведу до кінця то ще в листопаді покажусь. О і у нас поповнення в сімї на 12 нових персонажів- але про це колись іншим разом...


Tuesday, 30 August 2016

The Tralala-banner

Чи то я знайшла ідею чи то ідея найшла мене- але я оформила будиночок з полуницями  від Tralala, хотіла ще вишити черешеньку в пару-але відклала- чогось мені та тканинка для вишиття розподобалась, така рихленька-(
Суниці позували))))))) у нас сезон суниць тянеться до пізньої осені- цього року почала поважати суниці за їхню витривалість і плодовитість, ми посадили кілька кущиків-радують уже не перший рік
 




Ну що пора братись за осіннє....Хоча суничку я ще хочу вишити і ожину, цікаво чи то вже осіннє чи ще літнє)))) нехочу відпускати літо, таке воно дороге моєму серцю 

Saturday, 20 August 2016

Simple Autumn from Waxing Moon

 Потянуло мене у дитинство. У дитинство моїх дітей, коли їм було 2-3 рочки я почала вишивати колекцію сезонів від Waxing Moon. Хотіла я їх таким чином зацікавити у писанні чи то у читанні. Дивлячись на ці дизайни думаєш-нічого у них складного немає, так кілька незамислуватих хрестиків і за два дні вишивка готова. І я цілком згідна, така вона проста і дитяча, такі тепла і смішна, але обіцяла я собі довишивати, от і готово. Остання в моєму списку-осінь. Вишивалось швидко,соснова заготовка лежала в кабінеті уже добрий рік, все чекала смиренно на мене. От добралась. Вроді вийшло не погано, по дитячому мило.
 Кому цікаво у мене у закромах є і весна, і літо і зима. Тепер настала черга осені, нарешті- так би відповіла вона, уже скільки часу відкладала, тепер нарешті і я.


Sunday, 7 August 2016

Helene le Berre-My memory Box

У кожної з нас є такі маленькі дрібнички які несуть у собі певні спогади. Рука не піднімається такі дрібнички викинути у сміття. Ми  бережемо їх десь далеко в конвертах, коробочках, десь далеко у шухлядах де ніхто ніколи не залазить. 
Мені на очі вчора попалась така собі коробка, з дерева, зі шклом яку можна вішати на стіну. ЇЇ можна відкривати, має магнітну закльопку. Автор чи то виробник пропонував вмістити фотографії чи скажімо квитки на фільм, і назвав цю коробочку" Memory Box"
Довго не думаючи понеслась я з нею додому, вибила задню стінку, натянула на неї свою любиму тканинку, з вшитою вишивкою від Helene. Саме її я якраз закінчила того ранку,така приємна робота, усього кілька хрестиків а стільки емоцій, і як хороше передана ідея.
Помістила я в неї фотографії дівчат, що ми колись робили на паспорт, ше й найшла фото випускного з садочку, і жаль такі милі штучки викидати, і знаю що не потрібні, а от все ношу деякі такі фото зі собою, так на згадку. В документах найшла я ще й клаптик тканинки, який мала моя Масюся коли ми лежали в роддомі, дивно як такі клаптики ще існують, от свій я зберегла. Знаю що така коробочка буде замалою якщо скажімо попістити в неї всі відкритки, валентинки. Маю коліжанку-для якої треба саквоях- така от коробочка таки вмістить може десяту частину того багажу який у неї накопився, але вона береже кожен клаптик як зіницю ока. 
От з такими думками показую  я вам свою коробочку спогадів, наразі в пошуках маленьких шпильок аби дочіпляти усі такі дрібнички на неї, у комплеткі було усього кілька, нехватило))))