Місто за вікном

Логічно подумати, все іде від маленького до великого.У моєму романі з вишивкою, якій триває уже кілька років все було навпаки. Почався роман саме з великих картин, яких у мене кілька десятків. Я все таки колись любила і далі люблю  вишивати обємні сюжети, зачаровують мене пейзажі, як і процес вимальовування маленьким хрестиком чогось великого. Будучи маленькою неподобались мені незрозумілилі старі бляклі картини, яких в моєму будинку було декілька. Так і народилась ідея-вишити саме те що подобалось, в тих кольорах які б радували і надихали.
Ось сьогодні мій улюблений пейзаж- вид з вікна на старе місто. Ось в такому місті я і жила. Можна навіть сплутати його зі Львовом. Єдині два елементи видають що це не Львів-гори покриті снігом на задньому плані і дзвін на ратуші(хоча я саме так сприймаю цю картину що це моє рідне місто). Можливо це Польща.

Подобається мені романтика старого міста, маленькі затишні вулички, крамнички на кожному кроці, кожна зі своєю історією, кафе коло ратуші під відкритим небом, парки з лебедями і памятниками,а скільки ручної роботи на вернісажі у Львові. Хто колись буде у моєму Львові-обовязково завітайте на вернісаж. Можна навіть пошукати такий ось вид, сидячи на балкончику з філіжанкою кави, годувати пташок крихтами з булочки, милуватись на ратушу і маленькі вулички які переплетені як павутинка. І вдихати запах різноманітних квіткових вазонів які точно прикрашають майже кожен з балконів у місті.Все таки Львів магічне місто для мене, старовинне.