Azure Tit and Blueberries

Ти вдихаєш новий світ, 

Ледь не щодень, сотню літ 

Десь високо в небесах. 

Ніч – самітник у лісах. 

Де в цей раз несуть тебе 

Вітри – танці? Шлях кладе 

Біле сонце з позаранку. 

Крик сумний твій на світанку. 

Помах крил росу збиває, 

А стихія одягає 

Перо довге в чорний цвіт… 

Це твій дім – широкий світ. 

Вся планета – вільний шлях. 

Граціозний, сонний птах. 

Ворог – дощ, – ти все стерпиш… 

Ти не дбаєш! Ти летиш! 

 Кажуть вишивати пташок поодинці це на самотність.Ну й нехай. Я люблю їх вишивати, у них присутня така легкість, така свобода. Саме такі  у мене асоціяції з пташками. Хоча насправді їм ой як не легко. 

 Цього красеня вишивала на фарбованому коричновому льоні 28 каунта. Вибір у мене кольорів цього року падає саме на всі відтінки голубого. Уже друга робота і все сині, голубі кольори, а ще дві вишивки попереду  і все ті ж відтінки. Сумніви відносно фону прийшли опісля, подумала що можна було б листя зробити білим а саме мереживний фон чорним, але але... пізновато було щось переробляти. Основа рамки- вірола, фарбована водяною морілкою

 Моя колекція Ajisai. Дуже далека від оригіналу, але така моя моя)))

І кілька фото нашої запізнілої весни