Ти вдихаєш новий світ,
Ледь не щодень, сотню літ
Десь високо в небесах.
Ніч – самітник у лісах.
Де в цей раз несуть тебе
Вітри – танці? Шлях кладе
Біле сонце з позаранку.
Крик сумний твій на світанку.
Помах крил росу збиває,
А стихія одягає
Перо довге в чорний цвіт…
Це твій дім – широкий світ.
Вся планета – вільний шлях.
Граціозний, сонний птах.
Ворог – дощ, – ти все стерпиш…
Ти не дбаєш! Ти летиш!
Цього красеня вишивала на фарбованому коричновому льоні 28 каунта. Вибір у мене кольорів цього року падає саме на всі відтінки голубого. Уже друга робота і все сині, голубі кольори, а ще дві вишивки попереду і все ті ж відтінки. Сумніви відносно фону прийшли опісля, подумала що можна було б листя зробити білим а саме мереживний фон чорним, але але... пізновато було щось переробляти. Основа рамки- вірола, фарбована водяною морілкою
Моя колекція Ajisai. Дуже далека від оригіналу, але така моя моя)))
І кілька фото нашої запізнілої весни