Правда наразі обмежила себе лише кількома клаптиками ))) І переробила моїх метеликів з картини на баннер. А що, квітам теж потрібна краса, їм теж якось треба споглядати на щось чарівне, тому для моїх теперішніх і майбутніх вазонків-ось такий подарок. Картиною вони висіли років 4, а при переїзді рамка дала маху і розвалилась трошки))) Але я щось зовсім не розтроїлась, а навпаки, відчула азарт, а може щось пошити. Швейну машинку тримаю на похваті, під лавкою в кухні))))) немає ще для неї пристойного місця.І як я раніше без неї обходилась сама себе не розумію.
Хоча з шкільних років шити невміла і не любила, як до речі і вишивати Якось у мене не спрацьовувала вона, щоб і педальку нажимати і рукав крутити одночасно. Але прогрес дойшов і до машинки, і зараз все оптимізовано, лише нитки всели в голочку і поїхали. Хоча мені ше вчитись і вчитись цього вміння але процес мене захоплює. Як недавно прочитала в одному з блогів, скосило мене в бік шиття, чи щось таке.... так от це теж про мене.
Ось ці фото при заході сонця найбільш приближені до кольорів оригіналу