Acorns school case

Нарешті нарешті закінчила свої жолуді, злощасні жолуді. А чого злощасні....Вроді найшлася простенька вишивка, зразу знала куди її примостити, що пошити, але як я з нею намучилась, то капець просто.Дрібоцтво на день роботи, ага якраз((( Я правда люблю таке дрібоцтво, якраз йдуть в рух залишки тканинок які так жалко викидати

Вишивка пішла швидко, майже як завжди, після меланжевих ниточок, вона якось зблякла(напевне треба було темніші брати), добавляла ше якісь ниточки і порола, поки не попала на жовтяві перловочки, переробила, добавила беку,сподобалось. Почала зшивати, так вроді просто все, і водночас стільки разів порола, видно давненько не шила чогось маленького,а може дається в знаки кілька процесів що не закінчені і муляють, незнаю. Але жолуді мене втомили, а ще попробувала я стяжку на них і злякалась, як я буду своє осіннє покривало прошивати, мамааааааааааа.

Одним словом дивіться що вийшло, буде нам пенал в школу, або мамі чергова косметичка не на косметику, так на дрібниці рукодільні. Правда не сумніваюсь що застосування буде, шкільне життя ще все попереду.)