Любов до лаванди

Цього року здійснилась у мене одна маленька мрія, поїздка на лавандове поле. Хоча чоловік обізвав це грядками.

І справді маленькі ще ці рослинки, до великих кущів їм далеко чи до полів з лавандою як у Франції, ох як би мені хотілось саме там побувати. А наразі попала я на свої грядки за 240- чи то 250 км від нас. Їхати трохи довго, але краєвиди там що треба, море за 50м, жаль часу не було аби ще коло моря побродити.

Гарно було, цікаво, назбирали собі букети, хоча більше цікавості проявляла я до лаванди ніж мої діти, але усім було чим зайнятись. 

Особливої любові до лаванди в мене не було ще рік тому поки не попробувала чай з лаванди)))  особлива комбінація зеленого з жасмином і лавандою і я на сьомому небі. Я й зараз так люблю-зелений чай заварюю з сушеним цвітом лаванди. Смачно. 

От на згадку про лаванду- пошила я подушку, дизайн вишивки від Рікко, підбір кольорів на око, серця трошки змістила відповідно до розмірів вишивки аби все влізлось на одну подушку.

Люблю люблю я лаванду, у мене вже є картина з горшочками з лаванди, серце щ лавандою,біскорню, подушечки з аромантою лавандою, і тепер буде ще і подушка. Такий собі аромантий куточок. Я ще й посадила цього року кущики і насіння. З насіння виросли рослинки, правда не цвіли, напевне замалі ще,  а от з готових кущів -зацвіли практично всі, не багато,кілька пагінців. але і то приємно. Доречі два кущі ще й досі цвітуть, посаджені пізно в червні, осінь видалась тепла-от вони і зацвіли.Хоч у нас уже другий день заморозки а лаванда ще свій цвіт тримає. Не можу повірити- а вона ще цвіте.

Дякую всім за те що заходите, не забуваєте, гарного перегляду.

Скоро покажу всій оформлений маяк від Діменшен, я його довишивала-урааа))

Acorns school case

Нарешті нарешті закінчила свої жолуді, злощасні жолуді. А чого злощасні....Вроді найшлася простенька вишивка, зразу знала куди її примостити, що пошити, але як я з нею намучилась, то капець просто.Дрібоцтво на день роботи, ага якраз((( Я правда люблю таке дрібоцтво, якраз йдуть в рух залишки тканинок які так жалко викидати

Вишивка пішла швидко, майже як завжди, після меланжевих ниточок, вона якось зблякла(напевне треба було темніші брати), добавляла ше якісь ниточки і порола, поки не попала на жовтяві перловочки, переробила, добавила беку,сподобалось. Почала зшивати, так вроді просто все, і водночас стільки разів порола, видно давненько не шила чогось маленького,а може дається в знаки кілька процесів що не закінчені і муляють, незнаю. Але жолуді мене втомили, а ще попробувала я стяжку на них і злякалась, як я буду своє осіннє покривало прошивати, мамааааааааааа.

Одним словом дивіться що вийшло, буде нам пенал в школу, або мамі чергова косметичка не на косметику, так на дрібниці рукодільні. Правда не сумніваюсь що застосування буде, шкільне життя ще все попереду.)

October Colors

Забава з фотіком під час дощу)

Найбільший з гарбузів пішов на суп-Pumpkin Soup

 І кусочки процесів-які початі але так і не доведені до кінця, планую на відпустку завершити все))) Подивимся на скільки мене хватить

Фото у мене вдома

І ще один-злощасні жолуді