Wednesday, 27 March 2013

Приймаю естафету: три запитання рукодільниці :)

Усім уже знайома ця естафета, думаю так, от і до мене вона добралась. Цікава така розмова получається, у всіх свої питання, свої відповіді, більше дізнаєшся про особистість рукодільниці з якими і так уже віртуально знайомий здаєтся що вічність. 
Запитання які прийшли до мене
1. Яким видом рукоділля ви займаєтесь і чому вибрали саме його? Як давно і чому ви прийшли до того, що виникло бажання робити щось власними руками?
Каким видом рукоделия вы занимаетесь и почему выбрали именно его? Как давно и почему вы пришли к тому, что возникло желание делать что-то своими руками?


Займаюсь я загалом вишивкою, уже частіше прикладною, стараюсь її примостити де тільки можна, хоча потихеньку рухаюсь і в сторону шиття. Ще хочу робити свої власні рамки.
Давним давно, ще в дитинстві і в шкільні роки, моя бабця старалась мене примостити до вишивання скатертин. Вона у мене була майстром по вишивці скатертин, подушок, гардин, одним словом традиційної української тематики. В школі теж заставляли вишивати серветочки і все таке. Признаюсь мене ці повторювані мотиви, нескінченна геометрія, не приваблювали взагалі, і я скриготіла зубами, терпіння було нуль, тому не любила я рукоділля. До швейної машинки заглядала зі страхою, старі тоді машинки були, одною рукою крутиш другою ногою калатаєш під столом. Ой стояла я далеко від всього цього. Моїм захопленням тоді були книжки і фільми.
Уже в останні роки школи і в університеті, я покала шось так ковиряти хрестиком, так як друга моя бабця працювала тоді в газетному кіоску і всі журнальчики перелистувала саме я. Саме тоді в мені пропоросла любов до вишитих картин, до такого поняття як зробити самому, тоді отримаєш те що хочеш. Можеш своїми руками зробити, вишити картину і буде не гірша ніж намальована.
Тепер вишивка для мене це подруга, спілкування у нас мовчазне але з користю. Вона мене заспокоює і підтримує, дружимо дуже давно. Результати нашої дружби висять на кожній стіні і не тільки. Тепер я ще й на шиття заглядаюсь, таке різноманіття тканин що хочеться навчитись і собі шити щось для дому і для себе любимої). В мене зараз часто є таке, бачу пошите плаття чи сумочку чи взагалі що небуть, а тканина з якої пошите те чи інше мені не подобається, гамма не моя, і розмір не той чи фасон. І навпаки таке щось гарне а фінансово недосяжне. І тоді швейна машинка і ниточки саме то що треба. Хоча вміння і практики поки що мало, але я навчусь(принаймні я так думаю)
2. Яка найсмішніша чи дивна історія, пов"язана з рукоділлям, трапилася з вами?
Какая самая смешная или невероятная история, связана с рукоделием, случилась с вами?

Смішних історій зі мною не траплялось, це точно. А дивні є, прикмети повязані з вишивкою ангелочків, будинків і корабля збувались. Ось і маяк стала вишивати. Про вишивку будинку-збулась прикмета на переїзд. А згодом і на власний будинок переїхали. Я вірю у прикмети. Вірю в то, що багато позитивних думок можна вкласти у вишивку, які потім будуть тебе зігрівати. А ще думаю як покопаюсь у всіх своїх роботах і всіх рукоділках, можу знайти багато того що перепліталось у мене з життям тоді. Що вишивала, про що думала, все вкладалось у вишиті хрестики.

3. Якби ваші близькі засуджували ваше заняття рукоділлям, не сприймали його серйозно, говорили, що вам "нічим зайнятися" - ви б покинули своє хоббі?
Если бы ваши близкие осуждали ваше занятие рукоделием, не воспринимали его всерьез, говорили, что вам "нечем заняться" - вы бы бросили свое хобби?


Скажу так, криві погляди з боку чоловіка відносно мого хоббі є, частенько і не дуже. Колись мама критикувала, аби кидалась того діла коли вагітною була. Багато знайомих підтримують і хвалять, батьки чоловіка завжди для мене опорою є в цьому питанні, вона завжди мене підтримують. Але є і такі і підсміюються, мол і нащо воно тобі, у тебе вже як в музеї.
Були такі періоди коли хотілось кинутись всього цього, але побачила що мені для гармонії в душі ніяк без мого рукоділля не обійтись.

Ото я вже розписалась, дякую всім хто дочитав до кінця.І Оксанці яка мені передала цю естафету
Мої три питання рукодільницям
1. Чи є у вас в домі ваше рукодільний куточок, чи хотіли б такий мати (чи є в ньому потреба) і як часто ви там перебуваєте? Скільки часу в тиждень ви тратите на улюблену справу?
2. Чи приносить ваше рукоділля вам якісь прибутки, і як що так, чи можливо замінити свою роботу на рукоділля тоді.
3. Як ви прийшли до рукоділля, як довго ним займаєтесь?Де знаходите нахтнення?

Передаю естафету блогам
Оля Нескучный сад
Вика Мое рукоделие)
Христя For you





5 comments:

  1. Дякую,Христино, за відповіді. Ціково було читати відповідь саме на третє запитання: в мене абсолютно навпаки - мої батьки підтримують, а от чоловікові - яких я тільки слів не наслухалася...Але, так як і тобі, мені вже без цього не обійтися - це мій маленький власний світ =)

    ReplyDelete
  2. Кристина!! напишу по-русски:) я хоть и родилась в Харькове, жила во Львове до своих 12 лет, но с украинским языком не подружилась:) Эстафету принимаю:) спасибо!

    ReplyDelete
    Replies
    1. Вика я на русском тоже понимаю, и на русском язике хотела вопросы написать но уж больно смешной у меня русский

      Delete
  3. Я пока воздержусь... сорри. У меня самые горячие недели начались - заканчиваю курс, а плохо делать "дела" не умею.

    ReplyDelete
    Replies
    1. я уже ето заметила либо хорошо либо никак))

      Delete