В понеділок 28 числа цього місяця до мене постукали в двері. На порозі стояв посильний з пошти і презентував мені посилку з Києва. Я була дуже приємно здивована швидкістю доставки(ще й майже персональної), Оленка Бубик написала мені за свій подарунок, що відправила вона його 19 числа. От вам і швидкість пошти-від Києва до Галіфакса, від України до Канади-9днів. Мені пакунки від Штатів йдуть в два рази довше.
От я розпакувала сердечка, повісила на видне місце і не можу ними натішитись. Річ у тім, що рукодільних подарунків я по пошті ще не отримувала, а з України тим більше.Тому моїй радості немає меж. Я все розглядала їх, думала як це все так акуратно вшито що ні одного шовчика не видно. Оленко- я дуже тобі дякую, за такий щирий подарунок, за таку приємність отримати щось рідне серцю, ручну роботу і саме від тебе. Сердечка дуже душевні получились, авторська робота, відчутно з якою любов'ю і майстерністю вони були виконані.Я все проходжу повз них і заглядаю як дитина на цукерку, так мені приємно))) Отже менше слів більше фото. Оригінальні фото Оленки і опис виконаної роботи і використаних матеріалів тут. Від мене лише фото їхньої нової домівки. Красотою фото не похвалюсь, все таки фотоапарат у мене беее, і освітлення як у півниці, зима все таки. Але що є то є. Поселились вони у мене на світильниках, у вітальні, над каміном, поруч з моїми картинками полів. Дуже колоритно у мене тепер.