Наше горчарство добігло кінця, і хочу похвалитись нашими успіхами. Малим вже останні класи не були цікаві, лише розмальовування готових виробів було до смаку. Зате я все не хотіла впустити свій шанс згадати дитинство і як колись поліпити з пластиліну( насправді глина) Якщо в мене буде така можливість попробую побавитись ще, але вже на курсах для дорослих. Наразі кілька дитячих зліпок розмальованих малявочками і ваза на згадку про гончарство. Ваза мені дуже подобається, останнього разу використовувались уже спец фарби для гончарства і друге випалювання після покриття лаком, яке робе всі вироби блискучими і гладенькими на дотик.
Якби ви бачили як горіли очі дітей на перших заняттях, і як збайдужіли вони у кінці, а мами загорілись, кожна щось ліпила розмальовувала, все таки ми до кінця свого життя залишаємось дітьми, все шось нам цікаво, чогось ми вчимось, тільки часу на забаву не хватає)))
Кристя, как же здорово! Молодцы! В каждой вещи столько души и индивидуальности! А время... да, его не хватает. И чем дальше, тем больше!
ReplyDelete