Морська сумочка-косметичка-гаманець

Продовжую вчитися шити. Мучила я і цього разу швейну машинку а вона мене))) Було все- і ламалась щвейна машинка і нитка рвалась і я порола не раз-але все таки довела її до логічного кінця. Старалась якомога охайніше але все таки саме цього мені ще тре повчитись.

Сумочка гаманець складається з 4 частинок і днища. Форма дуже чудна-але саме така припала мені до серця

Вишита одна частинка гладдю, другу прикрасила аплікацією з фетру-романтичною мушлею і парасолькою

 Хочу попробувати свого щастя у конкурсі "Пора в отпуск"

Buttercup Biscornu

Життєрадісна біскорню від Фабі. Ну що знову-скажете ви))) Ага, неможу пройти мимо таких красотульок, ще одна до моєї колекції. Вирішила підняти собі настрій саме цією сонячною біскорню.Трошки вдалося відірватись думками і руками від такого явище в моєму житті як переїзд. Сумно мені і трошки радісно водночас.

Хто стикався з переїздом, напевно мене зрозуміє, що значить пакувати сумки і коробки, скільки хламу зявляється на твоїх очах-губишся в думках що з цього всього тобі буде колись потрібно чи ні. А скільки речей ти назбируєш протягом хоча б двох років-обєми лякають)))

А найважче прощатись з людьми і місцями яких вже не побачиш і не зустрінеш. Я останнім часом думала про себе як про сухаря, черствої людини яку важко чимось зворушити, а зараз переконуюсь що плачу навіть від слів на відкритці з побажаннями щасливої дороги.

Ось таким сумбур на даний час. Важко прощатись з тим до чого вже звикла, але пора рухатись далі. Маю страх перед невідомим, але знаю що якщо якісь зміни грядуть вона завжди на краще.

Фото біскорню багато-намагалась помістити частинку спогадів і пейзажів які будуть мені нагадувати про тутешній період в моєму житті.

 

Poppy Valley-Part 3

Останній елемент моєї макової долини. Приємний додаток до подушки і картини, і маденької біскорню і нідллролла. Ось така макова епопея. Сама скатертина з цього сайту http://www.123stitch.com/tabletopper.html

Правда уже її помойму там немає. Замовляла її ще тамтого літа а осилила лише зараз. Гарне оздоблення, висока якість і чарівні візерунки уже є прямо на скатернині, мої були лише маки. Вже не перша скатертина від Рікко. Єдине щоб порадила явиробникам цих скатертин, робити вбудовані елементи для вишивки хрестином хоча б 28-27 каунту, тоді б взагалі чарівно і загадково, по французькому було. А так по німецьки-великими хрестками, хоча теж не погано

Макова епопея почалась досить давно,з подарованого чайного сервізу, яка продовжилась набором тарілок і цукернички, і перейшла моя любов до маків і на рукодільне поприще. Такий собі маковий куточок

Залишилось придбати круглий стіл і прийняти гостей.... Заходьте в гості!!!!!!!!

Needleroll Summer Sea dreams

Якщо б хтось  мені сказав кілька років тому що можна вишивкою щось собі напророчити-я б напевне сприйняла це як дурну балачку, посміявшись над цим. Тепер я в це трошки вірю. Я марю морською тематикою, майже всі схемки на морську тематику сприймаються мною як- хочу хочу хочу))))) Мареністика це щось таке що завжди мене приваблювало в дизайнирських журналах, подих моря завжди мене надихав.
Ось і сьогодні знов морські пейзажі у формі нідлролла. Хоча цього разу це море на фоні міста, приморського, портового. Саме в таке місто нам світить переїзд уже за два тижні. От і не вір у вишивку як засіб прикликати свою мрію. Можливо потішу себе і вас такими ось фотографіями в найблищому майбутньому. А далі....

А це трошки ліричний відступ-от поки мама фотографує дітки себе розважають мукою. Поки я фотографувала на другому поверсі десь хв 10, малявочки гарно і тихо бавились в низу, до поки мама не прийшла подивитись чому ж так тихо. Трошки давніше бачила відео про таку ж ситуацію з двома хлопчиками, тоді я мамі не повірила, спираючись на думку, що то вчинила мама а дітки були як підставні особи, аби мама попала на телебачення. Тепер вірю на всі 100 що це була реальна ситуація, а не вигадана. Так і мої вчинили за якісь десять хвилин, меньшенька була затійником, старша керівником. Меньшеньку Оленку я і перед тим заставала за затією бавитись в мішку з мукою, але до таких маштабів не доходило. Та ще і маску водолазну начепила, от добре що був у руках фотоапарат.

Лежачи в гамаку

Лежу я в гамаку і вдивляюсь в голубизну краєвиду навколо. Човник десь плаває в далечині, на пальмах достигають кокоси. Вітер хвилює море. Хвилі бються об берег, так легко і так приємно. Неперевершений лазурний берез, майже пустинні пляжі і тишина навколо. Не зовсім тишина але все таки спокій і гармонія яку шукаєш у житті. Ну хто не мріє про такий відпочинок, особливо проживати коло пустинного пляжу і у затишній хатині. Не турбуватись про готування обідів і вечерь, куштувати екзотичні фрукти і коктейлі.

 Продовження морської серії від Janlynn.  Морська тематика-це все я, люблю ці всі пейзажі, так як дехто любе вишиті сердечка. Можливо зроблю колись вітальню у мариністичному стилі і обовязково покажу її вам, і точно знаю що саме такі пейзажі будуть прикрашати її.

Щиро бажаю всім ось такого відпочинку як на картинці. Хоча б цього літа яке так стрімко наближається. А бажано і кожного літа!!!!!

Море .... море...

Люблю морські пейзажі, такі вони близькі моєму серцю. В морі є якась частинка яка завжди заспокоює і чарує. Шум хвиль навіюють спокій, морське повітря приносить насолоду. Завжди на березі моря милуєшся його чарівністю і красою, насолоджуєшся кожною хвилинкою проведеною коло нього. А як рахуєш дні до омріяного відпочинку))) Як тільки побачила вид з вікна від Janlynn  вже була впевнена на всі сто що це саме та картина яку хочиться бачити щодня. Роздивлятись дрібнички, вбачати щоразу дрібні деталі які до того були загублені в загальному образі. Така благодатна морська тематика, яка завжди до душі. Частинка серця завжди хоче на море, прагне морської стихії.

А маяк-це взагалі щось для мене магічне, яке завжди притянує мою увагу. Мрію побувати на одному от з таких, помилуватись ззовні,зазирнути в середину.

Маленькі дрібнички

От давненько я тут вже не була. Будучи вдома, на іншому краю землі в повному розуміння цього словосполучення, немала часу ні нащо окрім реального спілкування. Тож показую вам мої улюблені старенькі , маленькі біскорнюшки. Колись була така задумка використовувати всі маленькі кусочки тканини, ніщого не викидувати а ось пригодиться. Саме так і получилось тріо-дві біскорню і кубік брелочок.

 Взялась я до віртуального  і реального оновлення всього створеного мною. Походила я по Львівським магазинчикам, багетним майстерням, оновила свій склад всього рукодільного і не тільки, прилетіла до канадського дому повна радості і задоволення. А ще по роздарювала своє багатство рідним і дорогим серцю людям. От хочу навести порядок у свому рукодільному світі. Наразі перевезла свої нероздарені творіння сюди. Чоловік похитує головою, скільки роботи чекає його рук, вирізання заново скла і т.д. А я радію. Все рідне серцю коло мене. Воно гріє душу і надихає на майбутнє. Ніколи не думала що буду так далеко від рідних і близьких, тим більше не думала що буду перевозити у валізках рукодільне добре та й ще в розібраному стані. Але бачу що в тому є свій позитив. Смак все таки міняється, те що оформлялось і вишивалось хоча б два три роки тому, зараз постає в очах в зовсім іншому світлі. Дивно і незвично як колись могло подобатись одне оформлення а зараз сприйматись як зовсім не підходяще. Тож думаю в змінах не має нічого поганого а навпаки. Додає позитивного настрою. Приємно потримати і розглядати щось з минулого-навіює свої спогади і старі мрії-які можуть втілитись в життя. Я думаю що по фото біскорню і кубіка явно видно про що мені мріється))))