Ось ось і добіжить кінця перший місяць літа. Чесно признаюсь- я все ще чекаю тепла, такого жаркого, безвітряного. У нас досить тепло але не настільки аби прогрівся океан, а жаль ато б я показала вам сьогодні фото трошки іншого плану. Але я все таки вигуляла подушку кого морського побережжя.
Ця подушка зроблена на заказ для однієї моєї доброї подруги. НЕ стільки для неї скільки для 9-річного сина Рафаеля. Її родина з Лівану. Уся сім'я розмовляє трьома мовами. Моя подруга має звичку переключатись на різні мови під час розмови, люблю я її таку звичку,особливо за французьку.
Деталі подушки- розмір 16 на 16 інчів, закривається на закльопки,головна деталь звичайно ж вишивка і надпис власника. Надпис виконаний шовчиком вперед голку і обвитий ниткою ззовні.Автор схемки нажаль невідомий, вишито нитками анкор, власний підбір. Важко було найти червоний відтінок тканинки, так як побажання замовниці було обов'язкова присутність червоного, з яким я не дуже дружу.Але найшлась та пара тканинок а початкові тканюшки залишила собі, морська тема завжди буде моя улюблена.
Тепле море,ласкаве море, стільки з тобою повязаних ніжних спогадів, шум хвиль,пісок, пісочні замки, збирання мушель при заході сонця. Люблю тебе... так би залишатись з тобою завжди, не вірю що можна втомитись від тебе- ну хіба що коли ти холодне(
