На жаль такого мультика я не бачила, але думаю саме мої пінгвінчики якнайкраще підійшли б як прототипи мультяшних героїв. Такі вони милі, смішні, сімейка чи то шайка пінгвінів.
Якщо пофантазувати можна в них побачити мою сімейку-тато наш-в самому низу, на ньому все тримається,у фінансовому плані-так це точно, далі я-на мені діти, і двоє малявочок, безтурботних, щасливих кожен з них на своїй хвилі. Пташка зверху-так це ще правда не про нас-може якась тваринка у домі, хоча не в найближчому майбутньому. Вишивка не нова, старенька, відома багатьом, так як в свій час була дуже популярна в групах в контакті. Та й в час моєї першої вагітності вона мене зачепила і невідпустила поки не висіла у мене на стіні.
Матеріали-ниточки анкоровські, підбір на око, тканина-Аїда 14.
Зараз я напевне схожа на саме цього пінгвінчика, з замученими очиськами, на якомі дітки стоять. Не має настрою починати нові роботи, хочу і не хочу закінчити оформлювати, зшивати уже початі. Кожен день руки тянуться до чогось іншого, а в голові повна каша.
А ще є багато далекоглядних непевних планів чи то думок,не повязаних з вишивкою. Хочеться певності і спокою, знати що тебе чекає завтра. Надіюсь скоро все прийде в норму, принаймні появиться ясність. Не журіться... вишивайте)))шийте))) займайтесь чимось для душі. Як можна без цього жити-незнаю....