Tuesday, 30 August 2016

The Tralala-banner

Чи то я знайшла ідею чи то ідея найшла мене- але я оформила будиночок з полуницями  від Tralala, хотіла ще вишити черешеньку в пару-але відклала- чогось мені та тканинка для вишиття розподобалась, така рихленька-(
Суниці позували))))))) у нас сезон суниць тянеться до пізньої осені- цього року почала поважати суниці за їхню витривалість і плодовитість, ми посадили кілька кущиків-радують уже не перший рік
 




Ну що пора братись за осіннє....Хоча суничку я ще хочу вишити і ожину, цікаво чи то вже осіннє чи ще літнє)))) нехочу відпускати літо, таке воно дороге моєму серцю 

Saturday, 20 August 2016

Simple Autumn from Waxing Moon

 Потянуло мене у дитинство. У дитинство моїх дітей, коли їм було 2-3 рочки я почала вишивати колекцію сезонів від Waxing Moon. Хотіла я їх таким чином зацікавити у писанні чи то у читанні. Дивлячись на ці дизайни думаєш-нічого у них складного немає, так кілька незамислуватих хрестиків і за два дні вишивка готова. І я цілком згідна, така вона проста і дитяча, такі тепла і смішна, але обіцяла я собі довишивати, от і готово. Остання в моєму списку-осінь. Вишивалось швидко,соснова заготовка лежала в кабінеті уже добрий рік, все чекала смиренно на мене. От добралась. Вроді вийшло не погано, по дитячому мило.
 Кому цікаво у мене у закромах є і весна, і літо і зима. Тепер настала черга осені, нарешті- так би відповіла вона, уже скільки часу відкладала, тепер нарешті і я.


Sunday, 7 August 2016

Helene le Berre-My memory Box

У кожної з нас є такі маленькі дрібнички які несуть у собі певні спогади. Рука не піднімається такі дрібнички викинути у сміття. Ми  бережемо їх десь далеко в конвертах, коробочках, десь далеко у шухлядах де ніхто ніколи не залазить. 
Мені на очі вчора попалась така собі коробка, з дерева, зі шклом яку можна вішати на стіну. ЇЇ можна відкривати, має магнітну закльопку. Автор чи то виробник пропонував вмістити фотографії чи скажімо квитки на фільм, і назвав цю коробочку" Memory Box"
Довго не думаючи понеслась я з нею додому, вибила задню стінку, натянула на неї свою любиму тканинку, з вшитою вишивкою від Helene. Саме її я якраз закінчила того ранку,така приємна робота, усього кілька хрестиків а стільки емоцій, і як хороше передана ідея.
Помістила я в неї фотографії дівчат, що ми колись робили на паспорт, ше й найшла фото випускного з садочку, і жаль такі милі штучки викидати, і знаю що не потрібні, а от все ношу деякі такі фото зі собою, так на згадку. В документах найшла я ще й клаптик тканинки, який мала моя Масюся коли ми лежали в роддомі, дивно як такі клаптики ще існують, от свій я зберегла. Знаю що така коробочка буде замалою якщо скажімо попістити в неї всі відкритки, валентинки. Маю коліжанку-для якої треба саквоях- така от коробочка таки вмістить може десяту частину того багажу який у неї накопився, але вона береже кожен клаптик як зіницю ока. 
От з такими думками показую  я вам свою коробочку спогадів, наразі в пошуках маленьких шпильок аби дочіпляти усі такі дрібнички на неї, у комплеткі було усього кілька, нехватило))))